Украина

Відповідь Айдару.

      Я скажено вибачаюсь, але я вам розкажу, що вони вкрали. Вони вкрали особисто у мене мрію! Довгими зимовими вечорами 14-го року, незважаючи на його віяльні відключення, я бачив світло. Це було світло надії! Надії на краще життя, та на тих, хто мені його побудує! Спочатку ці надії було покладено на нову команду, яку було обрано істинно автентичним та дійсно українським образом, а саме - муканням майдану!

      Я згадую той урочистий момент, коли на запитання тамади зі сцени про наступного кандидата у міністри майдан відгукувався хоч і не ладним, але таким щірим: "мууууу!", "мууу-муу-муу!" і навіть - "муууууууууууууууууууууу!". Я пам'ятаю світло яким горіли очі цих справжніх апостолів майдану. Це світилось карасіновим світлом шалене бажання змінити життя країни на краще. Але потім це світло доволі швидко згасло і мені стало зрозуміло, що від вітчизняного виробника нічого краще запорожця чекати не доводиться.

     Згасло світло, але не моя надія! Бо саме у той час на сцені (хоч вже і не майдану) з'явились справжні бойові  ̶п̶і̶д̶а̶р̶а̶с̶и̶ реформатори, загартовані у цій нелегкій справі у інших країнах світу. Це були широко відомі у вузьких колах справжні професіонали і це була наша відповідь на це огидне "імпортозамєщєниіє" північного сусіда! Сусід обрав шлях відмови від еуропейских цінностей та пармезану, ми ж зробили ставку на анчоусів. Закипіла робота і я відразу відчув покращення. По усіх куточках багатостраждальної країни почали падати пам'ятники, курс гривні і рейтинг нової команди. Стало зрозуміло, що навіть наявність у команді соратників самого Мішико не гарантує успіху реформ.

      Але і ця зрада не знищила моїх сподівань. Адже лишався "Сам"! Легенда усього постсовіцького простору - людина-реформа, яка у рідній Джорджії відреформувала усе що рухалось. Я вірив: Мішико не подведе. І він почав вправно виправдовувати мої сподівання, залізним бульдозером руйнував він разом з парканами Одеських пляжів залишки клятого "совка". Легко закидав своє струнке тіло до багажника поліцейського авта. З віртуозністю справжнього Нео з "матриці" ухилявся від шалених злив аваковських склянок. Відкрив у Одесі сучасний центр усілякопотребозадоволення, де кожен пересічний міг майже без черг отримати інформацію про ширину Ла-Маншу, довідку про відстань від Одеси до Сонця та ордер на гарнітур генеральши Попової.

      Шалено мчав Одеськими пампасами локомотив реформ під залізною рукою сина грузинських гір, вселяючи надію, що це тільки початок. Викликаючи почуття білої заздрості до везунчиків Одеситів, які першими отримали можливість укласти шлюб без зволікань та під покровом ночі (поки "твоя" дає хропака). Уява малювала чудову картину подібних перетворень по усій країні. У душі навіть лунали слова совіцької (підступно) пісні: "Ти только нє взорвісь на полдорогє, товаріщ Міхєіл Ніколозович!". Ех, відчувало серце мабуть!

      Біда прийшла зненацька (ще й не ідна, як стало відомо вже наступного дня). Як грім серед ясного неба прогуркотіла новина про відставку Мішіко, поховавши надії та сподівання на чергового кумира. Мішіко таки виявився мішигене.
      Здавалося б, як кажуть у Одесі: "Ізя всё". Але так може здатись тільки якомусь поцу, якому не відомі риси характеру щирого патріота. Так, терпець народу звісно не залізний, і здавалося би мав усі підстави урватись. Але! У важку хвилину стає у нагоді інша риса нашого народу - неперможна віра у краще майбутне (не плутайте з комуняцьким "свєтлим будущім", то є дві велики різниці).

      Так от! Слухайте що я вам скажу. Нас врятують - ПОЛЯКИ! Ці славні парубки, ніби знайомі з дитинства - міфічні потвори - Льолєк і Болєк, вже надійно засіли у ключових підприємствах транспортного господарства. Несхибною рукою вони прокладуть нам дорогу (дві!) у світле майбутнє! Іншу проблему - дурнів - лишаємо за собою.

       І хоча вже і з їх боку потроху почина лунати скиглення про якісь негаразди у реформах та нестачу грошей (це при ЗП у мільйон долярів, пся крев!), але ми не втрачаємо надії. Навіть якщо не поляки - глобус великий, якщо закінчиться - будем шукати інший. Врешті решт он нещодавно британські зіркознавці отримали сигнал з далекої планети Gliese 581d. Вважаю за потрібне вже сьогодні (шлях не близький), не чекаючи поки ̶о̶б̶с̶е̶р̶у̶т̶ь̶с̶я̶ польські рокери направити офіційне запрошення шановним Глістянам! Нехай виїджають, для обміну досвідом реформ. Якщо з реформами не допоможуть, то може ми їм хоч своє сало запропонуєм, а то цей омріяний еуропейський ринок щось виявився злиденнішим ніж у нас у Пирятині.

Загрузка...
Загрузка...