Новости

Откровения бандеровцев во время войны

Выдержка из инструкции для бойцов спецподразделений УПА, датированная 1944 годом: «В агентурній роботі немає моралей ні релігійних, ні в поведінці. Тут є одна ціль, добитися успіхів в інтересі конечносте, яку диктує боротьба і успіх… Заради успіхів доводиться пожертвувати свою честь, вжити таких засобів, як шантаж, обман, зрада, крадіж, брехня і т.п. Для добра справи і найганебніший вчинок є моральний і він все оправдує».

Источник фото в анонсе: ЦДАВО 4620-3-378 40, документ 1941 года:

Еще не отобрали УПА у Бульбы-Боровца, но уже объявили всех партизан подлежащими уничтожению. В т.ч. и нациков вне бандеровских банд.

Из отнюдь не пропагандистских, закрытых секретных документов советского Наркомата госбезопасности:

Ленив по кличке Резунчик на допросе 20 августа 1951 года признался: «При ликвидации применяли самые зверские способы уничтожения: как-то повешение, удушение медленное, сжигание живьем на костре, убийство режущими предметами… С моим участием было уничтожено до 200 человек, которые были заподозрены либо в связях с органами МГБ, либо членов ОУН, заподозренных в измене ОУН. Все эти случаи уничтожения этих лиц я не помню, однако о них могу рассказать следствию. Так, в августе-сентябре 1946 года, когда наша бандбоевка СБ дислоцировалась в селе Топильск, Перегинского района, Станиславской области, руководителям бандбоевки… «ОМЕЛЬКО» (убит в 1947 году), была заподозрена в связи с органами МГБ курьер Перегинского районного провода ОУН – «ШЕРШЕНЯ», девушка по кличке «ЧАРИВНА». После допросов, сопровождавшихся различными зверствами, «ЧАРИВНА» не дала показаний о своей связи с органами МГБ, однако, несмотря на это, комендант бандбоевки «ОМЕЛЬКО» приказал повесить ее».

В 1944 году командующий УПА «Північ» Дмитрий Клячковский по кличке «Савур» издал совершенно определенный приказ своим подчиненным: «Боротьби з мадярами, словаками… та іншими союзними військами Гітлера не ведемо».

http://photo.qip.ru/photo/al_dyukov/115107925/118209847.jpg

http://img-fotki.yandex.ru/get/6437/31331603.142/0_842cf_29e182a8_XL.jpg

Первый лист документа в начале статьи:
 

ЦДАВО 4620-3-378 39

Многие свидомые любят тверждать что у ОУН (м), ОУН (Б) и УПА Бульбы-Боровца цель была одна, а способы ее достижения были разные. Документ ниже свидетельствует о другом и, кстати, подтверждает, что минимум до 4 апреля 1943 года существовала УПА  Бульбы-Боровца, а не УПА Бандеры. Так что сказка о создании УПА 14 октября 1942 года сказка и есть:

-----------------------------------------------------------------------------------------

9 квітня 1943 року розпочалися ділові переговори між Головною Командою УПА і військовими представниками ОУН-Бандери в особах: отаман Бульба-Боровець та отаман Щербатюк-Зубатий від УПА і пор. Сонар (псевдонім „Юрко"), який виконував обов'язки команданта охоронних партійних боївок під назвою „Військові Відділи ОУН" та його політичний референт, відомий мені особисто» „Омелько" (прізвища не подаю з огляду на його родину в СССР) — від ОУН-Бандери.

Пропозиції, привезені пор. Сонаром від Миколи Лебедя до Головної Команди УПА, були такі:

1. Не визнавати політичної підлеглости урядові УНР, а підпорядкувати всю військову дію УПА політичній лінії Проводу ОУН-Бандери,

2. Визнати акт державности з 30.6.1941 року, як єдину державну концепцію України і під її прапором провадити дальшу визвольну боротьбу.

3. Не організовувати ніякої політичної ради при армії, а вважати за свій єдиний Провід ОУН-Бандери та беззастережно виконувати всі його накази й директиви.

4. Доцьогочасні партійні боївки, що мають офіційну назву „Військові Відділи ОУН-Бандери", включити в лави УПА, створити спільний штаб і далі діяти під назвою УПА.

5. Командувач УПА, отаман Тарас Бульба-Боровець залишається далі на своєму посту, як фаховий партизанський командир.

6. Запровадити в УПА інституцію партійних комісарів та службу безпеки.

7. Оголосити загальний революційно-повстанський зрив цілої України проти німців та перевести масову примусову мобілізацію в УПА.

8. Очистити всю повстанську територію від польського населення, яке всюди шкодить українській справі через провокаційну роботу польських урядовців у німецьких установах та масову підтримку польськими селянами большевицької, партизанки.

На ці монопартійні, диктаторські вимоги ОУН-Бандери Головна Команда УПА дала таку відповідь:

1. УПА не має права бути військом будь-якої одної партії, а мусить бути всенародньою збройною силою, під політичним проводом законного Уряду Української Народньої Республіки, де на демократичних засадах мають право бути репрезентовані всі партії.

2. УПА визнає тільки ту державність, що її проголосила суверенна Україна в 1918 році. Акт 30.6.1941 року — незаконний і не відповідає часові.

3. Політична Рада при армії конечна, як організація міжпартійної консолідації та допомоговий чинник Головної Команди в політичних питаннях. Політична лінія одної партії — це тоталітарна диктатура, яка кожну націю та її армію доводить до катастрофи.

4. По цьому пункті осягнено згоду обох сторін. Всі окремі військові відділи кожної партії повинні влитися в УПА і може бути поширений спільний оперативний штаб.

5. П'ятий пункт — безкоментарний.

6. В лавах УПА не сміє бути комісарів жодної партії. Службу безпеки в армії провадить жандармерія УПА.

7. Нема політичної доцільности оголошувати загальний революційний повстанський зрив всієї України проти німців, бо завтра вся Україна буде окупована совєтською владою.

8. Звільнити якусь територію від національних меншин може тільки суверенна держава шляхом обміну населення, а не регулярна армія шляхом репресій. За ворожі польські акти — карати тільки самих винуватців, а не все населення. Принцип колективної та родинної відповідальности можуть стосувати тільки варвари, а не культурна армія.

Отаман Тарас Бульба-Боровець

АРМІЯ БЕЗ ДЕРЖАВИ Р.12, стр. 249
https://mikle1.livejournal.com/2009/05/16/

Раздел "Авторы" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Мнение автора материала может не совпадать с позицией редакции. Редакция не отвечает за достоверность изложенных автором фактов.
Тэги: