Новости

Порошенко по-новому, або Що стоїть за «оновленням» БПП (УП, Украина)

П'ять останніх років президент Петро Порошенко послідовно вибудовував свою владну вертикаль. Але не минуло і п'яти тижнів після президентських виборів, як вона завалилась.

Для лідерів попередньої владної верхівки не так страшно, що Порошенко програв вибори, як те, що досі незрозуміло – кому він їх програв?

Програй Порошенко вибори Юлії Тимошенко, Юрію Бойку чи хоч би й Анатолію Гриценку, то зараз би всі партійні вожді знали, що робити. Ці персонажі більш-менш зрозумілі. Знаючи їхні позиції і принципи, інші політичні сили могли б якось позиціонувати і себе. Коли ти розумієш противника, то знаєш, як поводитись самому.

Однак перемога дісталась несподіваному кандидату.

Хто такий в очах Порошенка цей Володимир Зеленський? Хто ці люди, яких він призначає на посади? Когось Порошенко виганяв з уряду, хтось – знімав йому ролики на форумах. Але чи може колишній президент-мільярдер насправді розуміти колишніх сценаристів-продюсерів-юристів? Чи здатен він передбачити, чого від них можна чекати?

Як показав з'їзд оновленого БПП, який тепер називається "Європейською солідарністю", відповіді на ці питання ні у Петра Порошенка, ні у рештків його команди поки що немає.

Для збереження політичного впливу і якоїсь пристойної фракції у Раді Порошенку доводиться одночасно займатися двома взаємозаперечними речами: ставати "новим" і залишатись "старим".

 

 

 

Петро Олексійович вимушено чи за покликом серця змінює "візуальний ряд" своєї партії. Починаючи з назви і закінчуючи людьми у перших лавах

всі фото: михайло палінчак

Стати новим Порошенком

У понеділок після другого туру виборів, 22 квітня, Україна прокинулась у новій реальності.

Було зрозуміло, що після такої перемоги  нового президента, усе життя країни почне змінюватись. Правда, як і коли це відбудеться, тоді ще було незрозуміло. Насправді, незрозуміло і досі, хоч від того дня уже минуло шість тижнів!

Українці з цікавістю спостерігають за тим, що саме робитиме новообраний президент. Натомість уся політична еліта намагається зрозуміти, що робити їй.

Як поводитись щодо Зеленського? Він – це добро чи зло? Критикувати його і стати йому ворогом? Чи підтримувати і дати йому поглинути твої рейтинги і електорат в надії на те, що і тобі самому знайдеться місце в Зе!команді?

У "старому" політикумі поки відсутнє розуміння реальних наслідків перемоги Зеленського, як, врешті, і причин його тріумфу.

Єдина істина, яка очевидно повисла у повітрі після президентських виборів, це те, що майбутні парламентській вибори пройдуть під гаслом "оновлюйся або помри".

Тож усім вчорашнім "лідерам" партійних перегонів не лишається нічого, як перевзуватись у повітрі. Хоч часом вони хапають змінку явно не свого розміру.

Із усієї постмайданної коаліції найшвидше зорієнтувався Петро Порошенко. Він єдиний був позбавлений будь-якого шансу на перевзування, тому вирішив піти "своїм шляхом".

Результат переорієнтування Порошенка виявився дуже болісним для десятків і сотень нинішніх його соратників. До якого б близького оточення ти не належав, місця у партійному списку оновленого БПП не отримаєш.

Саме тому Березенко лишився керувати штабом, махнувши рукою на округ. Кононенко віддав усі партійні посади, а Грановський вийшов із партії Порошенка і плавно мігрує в бік партії Кернеса-Труханова.

Як переказують штабісти Порошенка, своїм старим соратникам Петро Олексійович запропонував жити далі за формулою "страждаю я, то і ви постраждайте". Якщо хтось хоче в Раду, нехай іде і спробує сили на окрузі, у списку людям із хоч трішечки підмоченою репутацією місця не буде.

"Це буде відсотків 80% зовсім нових людей. От побачите. Я сам сидів у штабі і писав свою програму для праймеріз. Зараз чекаю, чи підтримають мене", – зізнається під час з'їзду в розмові з УП глава фракції БПП у парламенті Артур Герасимов.

"Якщо ви думаєте, що Порошенко сказав "праймеріз", але це тільки слова, то ви помиляєтесь. Все насправді дуже серйозно", – додає він чи то з утомою, чи то з безнадією в голосі.

 

Як розповідають інші штабісти Порошенка, екс-президент особисто відповідає за формування списку, сам веде усі переговори. Якщо якийсь список партії наразі і є, то про його вміст знає тільки Петро Олексійович.

Врешті, у нього немає вибору. Максимум, на який за партійними списками з розрахунку на нинішні 8-10% рейтингу може розраховувати БПП-ЄС – це людей 25-30. І якщо це будуть не кришталево чисті люди, то є високий ризик, що їх там не буде взагалі.

При цьому, за даними УП, Петро Порошенко очолить список своєї оновленої партії, але майже на 100% депутатом не стане. Оточенню Петра Олексійовича начебто таки вдалося переконати його, що після президентської висоти натискання кнопочки в парламенті – це не його рівень.

"Порошенко очолить партію, але має стати не депутатом, а батьком нації. Щось типу Качинського у Польщі, який ніяких посад не займає, але насправді має найбільший авторитет і вплив", – пояснюють в оточенні Порошенка.

 

Перед походом у Раду, Порошенку варто визначити, які з колишніх попутників залишаться в його гравітаційному полі, а які вирвуться на власні орбіти

Лишитись старим Порошенком

Усьому є межа, навіть оновленню Порошенка.

Петро Олексійович вимушено чи за покликом серця змінює "візуальний ряд" своєї партії. Починаючи з назви і закінчуючи людьми у перших лавах.

31 травня на з'їзді партії "ЄС" перші два ряди були заповнені або першою десяткою парткерівництва, як Ірина Геращенко чи Марія Іонова, або "молодою кров'ю", як то Віталій Гайдукевич, голос львівського Євромайдану Софія Федина чи лідерка "Солідарної молоді" Дінара Габібуллаєва.

Вдаючись до візуального оновлення, Порошенко не може дозволити собі змінити сутнісне, ідеологічне наповнення своєї сили.

Соціологія останніх тижнів, як публічна, так і закрита штабна, показує партії Петра Олексійовича підтримку у 8-10%. Це підтримка не "оновленого" Порошенка, а ще "старого".

 

Ці 8-10% – це показник, якому у реальному світі дорівнюють символічні "25%" другого туру, які приходили на Банкову сказати "Дякую" Порошенку.

Це не хіпстерські, спраглі до хайпу і вірусного Зе!контенту 10%. Це частина українців, яку можна досить умовно окреслити як проєвропейські християни-консерватори.

Це люди, які за останні місяці стали дуже емоційно зарядженими, які пройшли з Порошенком і його президентство, і виборчу кампанію.

Фактично – це ті люди, яких політологи і політтехнологи називають електоральним ядром. Яке не зрадить політика, якщо він не зрадить їх.

Саме тому, якщо порівняти виступ Порошенка на з'їзді партії "ЄС" та на форумі, де він висувався у президенти, то виявиться, що це майже ідентичні у своїй суті промови.

Хіба що займенник "я" було замінено на "ми", а словосполучення "президент Порошенко" вживалося у реченнях минулого часу.

 

Для збереження політичного впливу і якоїсь пристойної фракції у Раді Порошенку доводиться одночасно займатися двома взаємозаперечними речами: ставати "новим" і залишатись "старим"

Розчистити орбіту

Минуле Порошенка – це не тільки сам Порошенко. Планета президента за останні п'ять років встигла зібрати навколо себе масу супутників різного розміру та рівня штучності.

Тепер, перед походом у Раду, Порошенку слід визначити, які з колишніх попутників залишаться в його гравітаційному полі, а які вирвуться на власні орбіти.

Частину БПП, як ми писали вище, екс-президент уже благословив, щоб не казати послав, на округи. Інша, дуже невелика, частина чинних депутатів – потраплять у список ЄС.

У складі БПП були не лише самостійні депутати, але і кілька політичних груп, які зараз намагаються стати повноцінними, самостійними проектами.

Перш за все варто згадати про наміри прем'єра Володимира Гройсмана. УП уже детально писала про його бажання стартувати на цих парламентських виборах з власною партією "Українська стратегія".

На з'їзді Порошенка Гройсмана не було, хоч до останнього часу він не раз бував у прозорому офісі БПП на Лаврській – там тепер денно і нічно засідає Петро Олексійович.

Востаннє Гройсман приїжджав до Порошенка у стилі кежуал домовлятись про спільний похід на вибори – акурат перед виступами на ТВ про те, які ж вони "різні люди".

Судячи з того, що презентація партії Гройсмана вже запланована – попередньо на 7 червня, домовитись "вінницькі" таки не змогли.

Можливо, через амбіції Гройсмана стати окремою політичною одиницею. Можливо, через зміну його "відсоткової ваги".

В оточенні Порошенка якийсь час називали Гройсмана "Вова 25%" – після одного із засідань "стратегічної сімки", де прем'єр начебто попросив собі 25% списку "єдиної партії влади".

Нещодавно, за даними УП, в прозорому офісі Порошенка відбулась презентація закритої штабної соціології, яку провела компанія Ігоря Гриніва. Він відійшов від справ стратега у Порошенка, але продовжує постачати до штабу свіжі соцдослідження.

Після цього зібрання неформальне прізвисько Гройсмана мало б змінитись із "Вови 25%" на "Вову 1,5%".

Іншим поки що соратником Порошенка з такою ж електоральною вагою є мер Києва Віталій Кличко.

Лінія його партії "УДАР" змінювалась не один раз за останній час. Кличко вагається: йти на вибори самостійно, поставивши на чолі партії брата Володимира, таки об'єднатись із Порошенком чи взагалі пропустити ці вибори.

 

 

Сам Віталій Кличко в розмові з УП пообіцяв скоро розповісти про остаточне рішення і попросив "набратись терпіння".

На заваді самостійному походу стоять розруха у партійній структурі і вагання Володимира Кличка, який більше схиляється до того, щоб залишитись у спорті.

"Володя ще думає, чи воно йому треба. І в нього там є певні юридичні труднощі з бізнесом. Він може не встигнути їх залагодити до цих виборів", – розповідає один зі штабістів Кличка.

Тобто відкривати мости в Києві Кличко-молодший може, а щодо партійного списку – питання.

Як переконують УП в оточенні Порошенка, Петро Олексійович пропонував включити Володимира у першу п'ятірку оновленої партії. Але Віталій Кличко мав дещо більший апетит.

"Він просив мінімум 13 людей з Палатним разом. А 13 людей, треба розуміти, це у нас буде половина фракції", – переконує один із найближчих соратників Порошенка.

"Петро йому каже, що, дивись, от у мене 10% рейтингу мого. Все, що ти додаси зверху – твоє", – додає інший штабіст ЄС.

Зараз не варто виключати варіанту, що "УДАР" взагалі не піде на парламентські вибори.

По-перше, похід з Порошенком – це похід у жорстку опозицію. В умовах, коли гендиректор "1+1" Олександр Ткаченко мітить у крісло глави КМДА, а Дмитро Гордон обдумує варіант балотуватись у мери Києва, варіант опозиційності "УДАРу" у спайці з Порошенком може зіграти проти інтересів самого Кличка.

По-друге, спільне висування з Порошенком означатиме і дальшу політичну залежність від нього. А до самостійного висування "УДАР" в умовах урізаної в часі кампанії просто може не встигнути підготуватись.

Питання часу, точніше його відсутності, варте окремої уваги.

Саме в раптовості дострокових виборів у Раду слід шукати головну причину, чому їх досі не заблокували і вони таки відбуваються.

Відсутність часу – це неможливість розгорнути на повну силу власні проекти таким людям, як Кличко і Гройсман, це неможливість провести капітальний ребрендинг такій партії, як "Народний фронт", врешті це мінімізація можливості для партії Святослава Вакарчука захопити все протестне електоральне поле заходу і центру країни.

Головний і, фактично, останній бенефіціар описаного вище – Петро Порошенко. Він єдиний зі старої влади отримає на дострокових виборах більше, ніж на строкових. Його штаб і не згортався, його канали уже працюють, його команди на місцях досі заряджені після поразки.

Найточніше цю ситуацію описав усе той же Ігор Гринів на згаданій зустрічі у штабі Порошенка. Як переказують очевидці, після презентації цифр Ігор Олексійович начебто обернувся до Гройсмана і запитав:

"Розумієш, Володю... Який батько чекатиме, що виростуть чужі діти?"

Роман Романюк, УП

 

Автоперевод на русский язык:

 

Пять последних лет президент Петр Порошенко последовательно выстраивал свою вертикаль. Но не прошло и пяти недель после президентских выборов, как она завалилась.

Для лидеров предыдущей властной верхушки не так страшно, что Порошенко проиграл выборы, как то, что до сих пор непонятно – кому он их проиграл?

Проиграй Порошенко выборы Юлии Тимошенко, Юрию Бойко или хотя бы и Анатолию Гриценко, то сейчас бы все партийные вожди знали, что делать. Эти персонажи более или менее понятны. Зная их позиции и принципы, другие политические силы могли бы как-то позиционировать и себя. Когда ты понимаешь противника, то знаешь, как вести себя самому.

Однако победа досталась неожиданному кандидату.

Кто такой в глазах Порошенко этот Владимир Зеленский? Кто эти люди, которых он назначает на должности? Кого Порошенко выгонял из правительства, кто – то- снимал ему ролики на форумах. Но может ли бывший президент-миллиардер на самом деле понимать бывших сценаристов-продюсеров-юристов? Способен ли он предвидеть, чего от них можно ждать?

Как показал съезд обновленного БПП, который теперь называется "Европейской солидарностью", ответы на эти вопросы ни у Петра Порошенко, ни у остатков его команды пока нет.

Для сохранения политического влияния и какой-либо приличной фракции в Раде Порошенко приходится одновременно заниматься двумя взаємозаперечними вещами: становиться "новым" и оставаться "старым".
 
Петр Алексеевич вынужденно или по зову сердца меняет "визуальный ряд" своей партии. Начиная с названия и заканчивая людьми в первых рядах
все фото: Михаил Палинчак
Стать новым Порошенко

В понедельник после второго тура выборов, 22 апреля, Украина проснулась в новой реальности.

Было понятно, что после такой победы нового президента, вся жизнь страны начнет меняться. Правда, как и когда это произойдет, тогда еще было непонятно. На самом деле, непонятно до сих пор, хотя с того дня уже прошло шесть недель!

Украинцы с интересом наблюдают за тем, что именно будет делать новоизбранный президент. Зато вся политическая элита пытается понять, что делать ей.

Как вести себя в отношении Зеленского? Он – это добро или зло? Критиковать его и стать ему врагом? Поддерживать и дать ему поглотить твои рейтинги и электорат в надежде на то, что и тебе самому найдется место в Зе!команде?

    В "старом" политикуме пока отсутствует понимание реальных последствий победы Зеленского, как, наконец, и причин его триумфа.

    Единственная истина, которая очевидно повисла в воздухе после президентских выборов, это то, что будущие парламентской выборы пройдут под лозунгом "обновляйся или умри".

Поэтому всем вчерашним "лидерам" партийных гонок не остается ничего, как переобуваться в воздухе. Хоть порой они хватают сменку явно не своего размера.

Из всей постмайданной коалиции быстрее сориентировался Петр Порошенко. Он единственный был лишен всякого шанса на переобувку, поэтому решил пойти "своим путем".

Результат переориентации Порошенко оказался очень болезненным для десятков и сотен нынешних его соратников. К какому бы близкого окружения ты не принадлежал, места в партийном списке обновленного БПП не получишь.

Именно поэтому Березенко остался руководить штабом, махнув рукой на округ. Кононенко отдал все партийные должности, а Грановский вышел из партии Порошенко и плавно мигрирует в сторону партии Кернеса-Труханова.

Как говорят штабисты Порошенко, своим старым соратникам Петр Алексеевич предложил жить дальше по формуле "я страдаю, то и вы постраждайте". Если кто-то хочет в Раду, пусть идет и попробует силы на округе, в списке людям с хоть немного подмоченной репутацией места не будет.

"Это будет процентов 80% совершенно новых людей. Вот увидите. Я сам сидел в штабе и писал свою программу для праймериз. Сейчас жду, поддержат меня", – признается во время съезда в разговоре с УП глава фракции БПП в парламенте Артур Герасимов.

"Если вы думаете, что Порошенко сказал "праймериз", но это только слова, то вы ошибаетесь. Все на самом деле очень серьезно", – добавляет он, то ли с усталостью, то ли с безнадежностью в голосе.

Как рассказывают другие штабисты Порошенко, экс-президент лично отвечает за формирование списка, сам ведет все переговоры. Если какой-то список партии сейчас и есть, то о его содержимом знает только Петр Алексеевич.

В конце концов, у него нет выбора. Максимум, на который по партийным спискам из расчета на нынешние 8-10% рейтинга может рассчитывать БПП-ЕС – это человек 25-30. И если это будут не кристально чистые люди, то есть высокий риск, что их там не будет вообще.

При этом, по данным УП, Петр Порошенко возглавит список своей обновленной партии, но почти на 100% депутатом не станет. Окружению Петра Алексеевича вроде таки удалось убедить его, что после президентской высоты нажатия кнопочки в парламенте – это не его уровень.

"Порошенко возглавит партию, но должно стать не депутатом, а отцом нации. Что-то типа Качиньского в Польше, который никаких постов не занимает, но на самом деле имеет наибольший авторитет и влияние", – объясняют в окружении Порошенко.
 
Перед походом в Раду, Порошенко стоит определить, какие из бывших попутчиков останутся в его гравитационном поле, а которые вырвутся на собственные орбиты
Остаться старым Порошенко

Всему есть предел, даже обновлению Порошенко.

Петр Алексеевич вынужденно или по зову сердца меняет "визуальный ряд" своей партии. Начиная с названия и заканчивая людьми в первых рядах.

31 мая на съезде партии "ЕС" первые два ряда были заполнены или первой десяткой партруководства, как Ирина Геращенко или Мария Ионова, или "молодой кровью", как Виталий Гайдукевич, голос львовского Євромайдану София Федина или лидер "Солидарной молодежи" Динара Габібуллаєва.

Прибегая к визуальному обновлению, Порошенко не может позволить себе изменить сущностное, идеологическое наполнение своей силы.

Социология последних недель, как публичная, так и закрытая штабная, показывает партии Петра Алексеевича поддержку в 8-10%. Это поддержка не "обновленного" Порошенко, а еще "старого".

Эти 8-10% – это показатель, которому в реальном мире равны символические "25%" второго тура, которые приходили на Банковую сказать "Спасибо" Порошенко.

Это не хипстерские, жаждущие хайпу и вирусного Зе!контента 10%. Это часть украинцев, которую можно достаточно условно обозначить как проевропейские христиане-консерваторы.

Это люди, которые за последние месяцы стали очень эмоционально заряженными, которые прошли с Порошенко и его президентство, и избирательную кампанию.

Фактически – это те люди, которых политологи и политтехнологи называют электоральным ядром. Которое не предаст политика, если он не предаст их.

Именно поэтому, если сравнить выступление Порошенко на съезде партии "ЕС" и на форуме, где он выдвигался в президенты, то окажется, что это почти идентичны в своей сути речи.

Разве что местоимение "я" было заменено на "мы", а словосочетание "президент Порошенко" употреблялось в предложениях прошедшего времени.
 
Для сохранения политического влияния и какой-либо приличной фракции в Раде Порошенко приходится одновременно заниматься двумя взаємозаперечними вещами: становиться "новым" и оставаться "старым"
Расчистить орбиту

Прошлое Порошенко – это не только сам Порошенко. Планета президента за последние пять лет успела собрать вокруг себя массу спутников разного размера и уровня искусственности.

Теперь, перед походом в Раду, Порошенко следует определить, какие из бывших попутчиков останутся в его гравитационном поле, а которые вырвутся на собственные орбиты.

Часть БПП, как мы писали выше, экс-президент уже благословил, чтобы не говорить послал, на округа. Другая, очень небольшая, часть действующих депутатов – попадут в список ЕС.

В составе БПП были не только самостоятельные депутаты, но и несколько политических групп, которые сейчас пытаются стать полноценными, самостоятельными проектами.

 

 

 

 

Прежде всего стоит вспомнить о намерениях премьера Владимира Гройсмана. УП уже подробно писала о его желании стартовать на этих парламентских выборах со своей партией "Украинская стратегия".

На съезде Порошенко Гройсмана не было, хотя до последнего времени он не раз бывал в прозрачном офисе БПП на Лаврской – там теперь денно и заграничные заседает Петр Алексеевич.

Последний раз Гройсман приезжал к Порошенко в стиле кэжуал договариваться о совместном походе на выборы – аккурат перед выступлениями на ТВ о том, какие же они "разные люди".

Судя по тому, что презентация партии Гройсмана уже запланирована предварительно на 7 июня, договориться "винницкие" таки не смогли.

Возможно, из-за амбиций Гройсмана стать отдельной политической единицей. Возможно, из-за изменения его "процентного веса".

В окружении Порошенко какое-то время называли Гройсмана "Вова 25%" – после одного из заседаний "стратегической семерки", где премьер вроде бы попросил себе 25% списка "единой партии власти".

Недавно, по данным УП, в прозрачном офисе Порошенко состоялась презентация закрытой штабной социологии, которую провела компания Игоря Грынива. Он отошел от дел стратега у Порошенко, но продолжает поставлять к штабу свежие социсследования.

После этого собрания неформальное прозвище Гройсмана должно измениться с "Вовы 25%" на "Вову 1,5%".

Другим пока соратником Порошенко с таким же электоральным весом является мэр Киева Виталий Кличко.

Линия его партии "УДАР" менялась не один раз за последнее время. Кличко колеблется: идти на выборы самостоятельно, поставив во главе партии брата Владимира, таки объединиться с Порошенко или вообще пропустить эти выборы.

Сам Виталий Кличко в разговоре с УП пообещал скоро рассказать о окончательное решение и попросил "набраться терпения".

Помехой самостоятельному походу стоят разруха в партийной структуре и колебания Владимира Кличко, который больше склоняется к тому, чтобы остаться в спорте.

"Володя еще думает, оно ему надо. И у него там есть определенные юридические трудности с бизнесом. Он может не успеть их уладить до этих выборов", – рассказывает один из штабистов Кличко.

То есть открывать мосты в Киеве Кличко-младший может, а относительно партийного списка – вопрос.

Как убеждают УП в окружении Порошенко, Петр Алексеевич предлагал включить Владимира в первую пятерку обновленной партии. Но Виталий Кличко имел несколько больший аппетит.

"Он просил минимум 13 человек с Палатным вместе. А 13 человек, надо понимать, это у нас будет половина фракции", – убеждает один из ближайших соратников Порошенко.

"Петр сказал ему, что, смотри, вот у меня 10% рейтинга моего. Все, что ты добавишь сверху – твое", – добавляет другой штабист ЕС.

Сейчас не стоит исключать варианта, что "УДАР" вообще не пойдет на парламентские выборы.

Во-первых, поход с Порошенко – это поход в жесткую оппозицию. В условиях, когда гендиректор "1+1" Александр Ткаченко метит в кресло главы КГГА, а Дмитрий Гордон обдумывает вариант баллотироваться в мэры Киева, вариант оппозиционности "Удара" в спайке с Порошенко может сыграть против интересов самого Кличко.

Во-вторых, совместное выдвижение с Порошенко будет означать и дальнейшую политическую зависимость от него. А к самостоятельному выдвижению "УДАР" в условиях урезанной во времени кампании просто может не успеть подготовиться.

Вопрос времени, точнее его отсутствия, стоит отдельного внимания.

Именно в внезапности досрочных выборов в Раду следует искать главную причину, почему их до сих пор не заблокировали и они таки происходят.

Отсутствие времени – это невозможность развернуть в полную силу свои проекты таким людям, как Кличко и Гройсман, это невозможность провести капитальный ребрендинг такой партии, как "Народный фронт", в конце это минимизация возможности для партии Святослава Вакарчука захватить все протестное электоральное поле запада и центра страны.

Главный и, фактически, последний бенефициар описанного выше – Петр Порошенко. Он единственный из старой власти получит на досрочных выборах больше, чем на срочных. Его штаб и не сворачивался, его каналы уже работают, его команды на местах до сих пор заряжены после поражения.

Наиболее точно эту ситуацию описал все тот же Игорь Грынив на упомянутой встрече в штабе Порошенко. Как рассказывают очевидцы, после презентации цифр Игорь Алексеевич вроде обернулся к Гройсману и спросил:

"Понимаешь, Володю... Который отец будет ждать, что вырастут чужие дети?"

Роман Романюк, УП