Провладний карго-культ: танці з бубном під нову мелодію

Колись, під час Другої світової війни на островах Меланезії точилися військові дії. Літаки скидали на острови вантажі з харчами і західними товарами, якими союзники ділилися з місцевим населенням...

Війна завершилася, військові забралися геть, туземці ж вирішили задобрити невідомих їм, але могутніх богів білих людей. Вони почали будувати з дерева літаки, а з кокосових пальм та соломи – копії злітно-посадкових смуг. Вони сподівалися у такий спосіб повернути матеріальні блага, що колись у буквальному сенсі падали на них з неба. Так виникли численні карго-культи, деякі з них існують і сьогодні.

Згадати про цю історію змусили президентські ініціативи про закріплення у Конституції курсу на членство в ЄС і НАТО.

Серед провладних експертів можна почути думку: навіть якщо ці зміни до Конституції не несуть для держави жодної користі, вони буцімто не є шкідливими і тому можуть бути ухвалені як суто політичні ініціативи.

Категорично з цим не погоджуюсь. І ось чому.

Перше. Такі зміни є нонсенсом з правової точки зору. Навіть юрист-початківець знає, що членство у міжнародних організаціях і військово-політичних блоках не регулюються внутрішнім конституційним правом. Конституція – це геть про інше. Про права, свободи, обов’язки громадян, форму правління, форму державного устрою. Жодна зкраїн-кандидатів у члени ЄС і НАТО не впроваджувала подібної норми. Бо ж вийде як у відомому анекдоті, коли від спарування вужа з їжаком отримали метр колючого дроту.

Друге. Пояснення до ініціатив містять відверту брехню. Політтехнологи підставили свого шефа. Останні рейтинги надають членству в НАТО суспільну підтримку у 43 % - досить багато, але аж ніяк не «переважна більшість». Конституція не може містити речей, які не підтримує суспільство. Це – ази демократії. А ще без широкої підтримкинаселення, країну в НАТО не приймуть, як би цього не бажала влада. Причетні доСаміту НАТО в Бухаресті політики і дипломати добре про це пам’ятають.

Третє. Усі визнають, що зміни до Конституції ані на міліметр не наблизять Україну доЄвропи. Тому мене обурює цинічне далі нема куди ставлення провладнихполіттехнологів до власних виборців, що пропонують їм замість реформ і подолання корупції примітивний карго-культ, вважаючи українців гіршими за нещасних меланезійців.

Помощь сайту Сбербанк: 4274 3200 6835 7089

Найцинічнішим є те, що цей різновид карго-культу помре навіть раніше, ніж сподіваються його прибічники. Традиції українського політичного життя говорять про те, що ці зміни до Основного закону навряд чи наберуть наступного року необхідні для набуття ними чинності 300 голосів. До того ж, не виключено, що голосування може відбутися вже за нового президента держави, який матиме власний порядок денний. От тільки людей шкода. Ошуканих, введених в оману, засліплених блиском дешевих брязкалець.

 

Четверте. Україна не має, і не матиме в осяжному майбутньому, жодних гарантій членства ані в ЄС, ані в НАТО. Прямою мовою це означає, що влада визначила фіктивні орієнтири державного і суспільного розвитку. На жаль, мандрувати «не в той степ» – наша давня традиція. Але ці мандрівки все ніяк не наближають нас до тих соціальних стандартів, за якими живуть не лише європейці, а вже й численні азіатськінації, що не переймаються відповідністю стандартам ЄС. То може вже час подолатистадію карго-культів, значків та етикеток і подбати про власні інтереси, так само як дбають про них інші народи?

ЛЕОНІД КОЖАРА

Автоперевод:

Провластный карго-культ: танцы с бубном под новую мелодию

 

 

Когда, во время Второй мировой войны на островах Меланезии велись военные действия. Самолеты сбрасывали на острова грузы с продовольствием и западными товарами, которыми союзники делились с местным населением...

 

Война завершилась, военные убрались восвояси, туземцы же решили задобрить неизвестных им, но могущественных богов белых людей. Они начали строить из дерева самолеты, а из кокосовых пальм и соломы копии взлетно-посадочных полос. Они надеялись таким образом вернуть материальные блага, когда в буквальном смысле падали на них с неба. Так возникли многочисленные карго-культы, некоторые из них существуют и сегодня.

Вспомнить про эту историю заставили президентские инициативы о закрепление в Конституции курса на членство в ЕС и НАТО.

Среди провластных экспертов можно услышать мнение: даже если эти изменения в Конституцию не несут для государства никакой пользы, они якобы не являетсявредными и поэтому могут быть приняты как сугубо политические инициативы.

Категорически с этим не согласен. И вот почему.

Первое. Такие изменения нонсенс с правовой точки зрения. Даже начинающий юрист знает, что членство в международных организациях и военно-политических блоках не регулируются внутренним конституционным правом. Конституция – это совершенно о другом. О права, свободы, обязанности граждан, форму правления, форму государственного устройства. Ни одна из стран-кандидатов в члены ЕС и НАТО не внедряла подобной нормы. Так же получится как в известном анекдоте, когда от спаривания ужа с ежом получили метр колючей проволоки.

Второе.Объяснение к инициативам содержат откровенную ложь. Политтехнологи подставили своего шефа. Последние рейтинги предоставляют членству в НАТО общественную поддержку в 43 % - достаточно много, но никак не «подавляющее большинство». Конституция не может содержать вещей, которые не поддерживает общество. Это – азы демократии. А еще без широкой поддержки населения, страну в НАТО не примут, как бы этого не желала власти. Причастны к Саммита НАТО в Бухаресте политики и дипломаты хорошо об этом помнят.

Третье.Все признают, что изменения в Конституции ни на миллиметр не приблизят Украину к Европы. Поэтому меня возмущает циничное дальше некуда отношение провластных политтехнологов до собственных избирателей, что предлагают им вместо реформ и преодоление коррупции примитивный карго-культ, считая украинцев хуже несчастных меланезийцев.

Самым циничным является то, что этот разновидность карго-культа умрет даже раньше, чем надеются его сторонники. Традиции украинского политической жизни говорят о том, что эти изменения в Основной закон вряд ли наберут в следующем году необходимые для вступления в силу 300 голосов. К тому же, не исключено, что голосование может состояться уже за нового президента государства, который будет иметь собственную повестку дня. Вот только людей жалко. Обманутых, введенных в заблуждение, ослепленных блеском дешевых погремушек.

 

Четвертое.Украина не имеет и не будет иметь в обозримом будущем, никаких гарантий членства ни в ЕС, ни в НАТО. Прямой речью это означает, что власть определила фиктивные ориентиры государственного и общественного развития. К сожалению, путешествовать «не в ту степь» – наша давняя традиция. Но эти путешествия все никак не приближают нас к тем социальным стандартов, по которым живут не только европейцы, но уже и многочисленные азиатские нации, которые не озабочены соответствием стандартам ЕС. То может уже пора преодолеть стадию карго-культов, значков и этикеток и позаботиться о собственных интересах, так же как заботятся о них другие народы?